У храмі святої Анни, що в Бориславі на Львівщині, виставлено мощі апостолів і святих, які були очевидцями земного життя Ісуса Христа
Нині в бориславській церкві святої Анни є понад 500 мощей. Унікальність церкви святої Анни в тому, що чи не кожен може побачити тут мощі свого небесного охоронця — святого. Прочанин може приїхати і поклонитись мощам всіх дванадцяти апостолів, частичкам Чесного та Животворящого хреста Господнього та хреста на якому було розп’ято апостола Андрія Первозванного. В храмі також знаходяться мощі: Апостола первомученика Стефана; Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана; священномученика Климентія папи Римського, святого Миколая Чудотворця, святого Венедикта Нурсійського, покровителя Європи, святого Іларія Піктавійського, святого Шарбеля, святого Антонія Падевського, святого Валентина, святого Атаназія Олександрійського, святого Василія Великого, святого Григорія Богослова, святого Григорія з Ніси, святого Августина, святого Томи Аквінського, святого Максима Ісповідника, святого Івана Дамаскина, святої Катерини Олександрійської, святої Варвари, цілителів Пантелеймона, Димитрія та інших святих. Серед монаших чинів представлено святого Франциска з Асижу і трьох францішкан; святого Івана дон Боско і трьох салезіан; святого Павла від Хреста і 15 пасіоністів; Святу Терезу від Дитятка Ісуса, святу Терезу Авільську і ще 22 кармелітів; отця Піо і 23 капуцинів, 6 святих лікарів чину Піарів; святого Альфонса Ліугорі та кардинала Ньюмена чину отців редемптористів та багато інших святих, санктуарії яких встановлено біля бічних престолів. Перелік мощів святих постійно зростає. Також паломники можуть звернутись з молитвою до мощей українських святих: святого священномученика Йосафата архиєпископа Полоцького, апостола з’єдинення; блаженних священномучеників Василя Гопка і Павла Гойдича; блаженних мучениць Олімпії і Лаврентії (чин святого Йосифа Обручника) та Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (сестри служебниці Непорочної Діви Марії).
— Мощі — це фізична присутність святого, — розповідає настоятель церкви св.Анни о. Павло Василів. — Початок історії поклоніння мощам можна знайти у Старому Заповіті. У Другій книзі царів, 16-му розділі, 20-му вірші йдеться про війну між євреями та мавськими племенами. Орди військ моаветян, які сунули на Ізраїль, побачили спершу учасники похоронної процесії, які несли покійника на поховання. Розуміючи, що не встигнуть належно упокоїти мерця, вони вкинули його тіло в печеру, де були кістки пророка Єлисея. Відтак покійник від тих кісток пророка воскрес.
У Новому Заповіті ми читаємо про апостолів, які дотиком оздоровлювали людей. А першим зі стигматиків (стигмати — тілесні знаки, що з’являються на тілі живої особи і є схожими на п’ять ран, які Христос отримав під час розп’яття) був святий апостол Павло. Він казав, що носить рани свого Господа. Від хустин, якими він ті рани прикривав, траплялися зцілення й оздоровлення.
— Святий Павло казав: «Святі є храмом духа святого». Так історично було доведено про зцілення від мощей святих, — говорить отець Павло.
Нині Борислав — один із паломницьких центрів в Україні, а з благословення патріарха Любомира Гузара храм святої Анни проголошено церквою-лічницею, де зцілюють рак, екзему, гіпертонію, психічні недуги. Кажуть, мощі допомагають від ворожби та хвороб. А нетлінні рештки святого Боніфатія зцілюють від алкоголізму. Таких офіційно зафіксованих зцілень у бориславському храмі — понад сотня. Їх зберігають у спеціальній книзі, у якій люди залишають свої виписки від лікарів із попередніми діагнозами.
І йдеться не тільки про недуги тіла. Чудотворець святий Спиридон допомагає у скруті з грошима, житлом. Як стверджують настоятелі церкви, часом було перевірено, що ті, хто просив у мощей допомоги, невдовзі її отримували.
Святині зазвичай привозять до Борислава з Апостольської столиці. Кожна має ватиканський документ й автентику. Цим займається Конгрегація до справ святих. Вона має постуляторів — осіб, які відповідають за консервацію мощей, за їхнє перебування. Дещо виставлено в церквах, а дещо зберігають у спеціальних сховищах у Римі.
Компетентна церковна влада, постулятори чи інша особа, яка має на це право, заносить серію мощей у книжку переліку та дає документ і нетлінні рештки святого, розміщені в спеціальній капсулі.
Нині в бориславській церкві святої Анни є понад 500 мощей. Унікальність церкви святої Анни в тому, що чи не кожен може побачити тут мощі свого небесного охоронця — святого. Прочанин може приїхати і поклонитись мощам всіх дванадцяти апостолів, частичкам Чесного та Животворящого хреста Господнього та хреста на якому було розп’ято апостола Андрія Первозванного. В храмі також знаходяться мощі: Апостола первомученика Стефана; Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана; священномученика Климентія папи Римського, святого Миколая Чудотворця, святого Венедикта Нурсійського, покровителя Європи, святого Іларія Піктавійського, святого Шарбеля, святого Антонія Падевського, святого Валентина, святого Атаназія Олександрійського, святого Василія Великого, святого Григорія Богослова, святого Григорія з Ніси, святого Августина, святого Томи Аквінського, святого Максима Ісповідника, святого Івана Дамаскина, святої Катерини Олександрійської, святої Варвари, цілителів Пантелеймона, Димитрія та інших святих. Серед монаших чинів представлено святого Франциска з Асижу і трьох францішкан; святого Івана дон Боско і трьох салезіан; святого Павла від Хреста і 15 пасіоністів; Святу Терезу від Дитятка Ісуса, святу Терезу Авільську і ще 22 кармелітів; отця Піо і 23 капуцинів, 6 святих лікарів чину Піарів; святого Альфонса Ліугорі та кардинала Ньюмена чину отців редемптористів та багато інших святих, санктуарії яких встановлено біля бічних престолів. Перелік мощів святих постійно зростає. Також паломники можуть звернутись з молитвою до мощей українських святих: святого священномученика Йосафата архиєпископа Полоцького, апостола з’єдинення; блаженних священномучеників Василя Гопка і Павла Гойдича; блаженних мучениць Олімпії і Лаврентії (чин святого Йосифа Обручника) та Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (сестри служебниці Непорочної Діви Марії).
— Мощі — це фізична присутність святого, — розповідає настоятель церкви св.Анни о. Павло Василів. — Початок історії поклоніння мощам можна знайти у Старому Заповіті. У Другій книзі царів, 16-му розділі, 20-му вірші йдеться про війну між євреями та мавськими племенами. Орди військ моаветян, які сунули на Ізраїль, побачили спершу учасники похоронної процесії, які несли покійника на поховання. Розуміючи, що не встигнуть належно упокоїти мерця, вони вкинули його тіло в печеру, де були кістки пророка Єлисея. Відтак покійник від тих кісток пророка воскрес.
У Новому Заповіті ми читаємо про апостолів, які дотиком оздоровлювали людей. А першим зі стигматиків (стигмати — тілесні знаки, що з’являються на тілі живої особи і є схожими на п’ять ран, які Христос отримав під час розп’яття) був святий апостол Павло. Він казав, що носить рани свого Господа. Від хустин, якими він ті рани прикривав, траплялися зцілення й оздоровлення.
— Святий Павло казав: «Святі є храмом духа святого». Так історично було доведено про зцілення від мощей святих, — говорить отець Павло.
Нині Борислав — один із паломницьких центрів в Україні, а з благословення патріарха Любомира Гузара храм святої Анни проголошено церквою-лічницею, де зцілюють рак, екзему, гіпертонію, психічні недуги. Кажуть, мощі допомагають від ворожби та хвороб. А нетлінні рештки святого Боніфатія зцілюють від алкоголізму. Таких офіційно зафіксованих зцілень у бориславському храмі — понад сотня. Їх зберігають у спеціальній книзі, у якій люди залишають свої виписки від лікарів із попередніми діагнозами.
І йдеться не тільки про недуги тіла. Чудотворець святий Спиридон допомагає у скруті з грошима, житлом. Як стверджують настоятелі церкви, часом було перевірено, що ті, хто просив у мощей допомоги, невдовзі її отримували.
Святині зазвичай привозять до Борислава з Апостольської столиці. Кожна має ватиканський документ й автентику. Цим займається Конгрегація до справ святих. Вона має постуляторів — осіб, які відповідають за консервацію мощей, за їхнє перебування. Дещо виставлено в церквах, а дещо зберігають у спеціальних сховищах у Римі.
Компетентна церковна влада, постулятори чи інша особа, яка має на це право, заносить серію мощей у книжку переліку та дає документ і нетлінні рештки святого, розміщені в спеціальній капсулі.